3 липня на базі ТзОВ «Бучачагрохлібпром» відбувся всеукраїнський  День поля

Добра новина надійшла на початку липня. БІМА жив і буде жити!

Незбагненні шляхи,
на яких Бог знаходить людину.
(Ф.Достоєвський)

Широковидий Дністер щиро вітає на своїх берегах подорожуючих.  Не обминув він увагою і християнську молодь з бучацького костелу Успіння Пресвятої Богородиці, які 7 липня вирушили у п’ятиденний похід його берегами. Настоятель костелу о. Микола Леськів – цьогорічний організатор походу – розповів, що такі заходи організовуються ось уже 8 років. Щорічно віряни проходять берегами Дністра десятки кілометрів, проводячи Святі Літургії під відкритим небом, молячись Богу. А наступного року починають свою подорож з того місця, де завершили минулого року.

Історичне минуле Бучаччини прикрите порохом часу і таїть в собі багато суперечливих моментів. Одним з перших, а відтак і найголовнішим питанням, що турбує багато істориків і жителів міста є остаточна дата заснування Бучача. Офіційною датою заснування міста вважається рік 1260, коли вперше згадується родина Бучацьких гербу Абданк, котрі «героїчно обороняли Русь і Поділля від монголо-татарської навали». А першою письмовою згадкою про місто Бучач є грамота з 1379 року, якою Михайло Абданк «з натхнення Божого, побудував новий костел Успіння Пресвятої Богородиці і виділив кошти на його утримання для більшої слави Божої» даючи цим початок одній з перших римсько-католицьких парафій Львівської Архідієцезії, та споруджуючи першу християнську святиню в місті над Стрипою. В цьому ж документі згадується про вже існуючий дерев’яний замок "гніздо роду Бучацьких гербу Абданк", який був пристановищем та запорукою розквіту міста.

« Я хліб життя… Хто приходить до Мене – не голодуватиме.
Хто в Мене вірує – не матиме спраги ніколи…» (Ів. 6, 35)

Одного разу молодий юнак зайшов до крамниці, де за прилавком стояв Ангел, що продавав різні речі. Хлопець запитав: «Що ви продаєте?» Ангел відповів: «Все, що людина замовляє…»

Тоді юнак попросив: «Я хотів би, щоб зникло зло, щоб люди любили один одного, щоб не було на землі хвороб, щоб не терпіли діти…»

Раптом Ангел зупинив молодого юнака і сказав: «Зачекай. Ми тут не продаємо плодів… У нас можна придбати лишень насіння…»

Чи часто сьогодні людина задумується над тим, як вона живе… Чи часто людство третього тисячоліття намагається оцінити вартість людського життя… Як сьогодні виглядає життєва дорога пересічних християн…

В суботу, 4 липня, у Бучачі відсвяткували 15 – ти річчя Бучацького  рок – клубу, який паралельно розвивався і співпрацював з Тернопільським рок – клубом.