У центрі ринкової площі розмістилася збудована в 1751 році ратуша. Це робота архітектора Бернарда Меретина у стилі декоративного бароко. Ратуша з усіх боків відкрита для огляду. Розташована в нижній частині міста, вона, завдяки чіткому окресленню об'ємів і легкості пропорцій, однаково виразно сприймається як з площі, так і з навколишніх схилів та пагорбів. У плані будинок ратуші являє собою квадрат. На двоповерховий кубічний об'єм спирається двох'ярусна вежа висотою 35 метрів з великими вікнами і за округленими кутами. Вся споруда має яскраво виражену вертикально-центричну композицію вежного типу, яка прекрасно гармоніює з навколишнім ландшафтом. Пластику стін підкреслюють пілястри, крок і кількість яких неоднакові на головному фасаді - шість, на задньому -п'ять, а бічних - по чотири, враховуючи наріжні. Вони закінчуються коринфськими капітелями. Це значно урізноманітнює площину фасадів. У цілому в архітектурі ратуші переважають вертикальні членування. Кам'яні споруди і рельєфи на фасаді виконав визначний український скульптор Пінзель, який працював разом із Б. Меретином. Скульптури відзначаються експресією пластичної мови і динамізмом композиції, що притаманне пізньому бароко. Вони тесані з цільного вапняку, і лише подекуди зроблені вставки і накладки. Образи, повернуті з античної міфології, об'єднані темою боротьби проти темних сил зла і перемоги розуму над стихійними силами природи. Спочатку фасад прикрашали 14 фігур. Частина їх загинула під час пожежі 29 липня 1865 року. До 1847 року на верхньому ярусі вежі знаходився годинник. У XIX ст. на першому поверсі ратуші розміщалися органи місцевого самоврядування повітовий старостат і повітова рада. У 1920 році будівлю віддали міщанам і купцям під житло та торгівлю. 30 грудня 1982 р. у приміщенні ратуші було відкрито районний історико-краєзнавчий музей. На даний час його експозицію перенесено в інше приміщення, а сама ратуша реставрується .