Першій згадці про Бучацький костел 630 років
Історичне минуле Бучаччини прикрите порохом часу і таїть в собі багато суперечливих моментів. Одним з перших, а відтак і найголовнішим питанням, що турбує багато істориків і жителів міста є остаточна дата заснування Бучача. Офіційною датою заснування міста вважається рік 1260, коли вперше згадується родина Бучацьких гербу Абданк, котрі «героїчно обороняли Русь і Поділля від монголо-татарської навали». А першою письмовою згадкою про місто Бучач є грамота з 1379 року, якою Михайло Абданк «з натхнення Божого, побудував новий костел Успіння Пресвятої Богородиці і виділив кошти на його утримання для більшої слави Божої» даючи цим початок одній з перших римсько-католицьких парафій Львівської Архідієцезії, та споруджуючи першу християнську святиню в місті над Стрипою. В цьому ж документі згадується про вже існуючий дерев’яний замок "гніздо роду Бучацьких гербу Абданк", який був пристановищем та запорукою розквіту міста.
Перший костел в Бучачі був дерев’яний, пізніше побудували кам’яний в готичному стилі. А сьогоднішня споруда костелу Успіння Пресвятої Богородиці є побудована у 1761-1763 роках у стилі бароко. Бернард Меретин, а згодом Мартин Урбанік були архітекторами храму. А видатний скульптор Галичини Іоан Григорій Пінзель зі своїми учнями виконав різьблення вівтарів. Унікальність костелу в тому, що І. Г. Пінзель вирізьбивши вівтар «Святого Юди Тадея», брав перед ним шлюб, хрестив дітей, і є припущення що міг бути похований у підземеллях цього храму.
В часи панування тоталітарного режиму костел нашого міста розділив долю інших святинь України і місце, де люди століттями в молитві поєднувались з Богом радянська влада перетворила на склад промтоварів. По-варварськи тоталітарний режим віднісся і до поховань духовних наставників у підземеллях храму викинувши їхні останки з місця поховань, в нелюдський спосіб звільнивши місце для створення котельні.
Відродження святині співпадає з часом відродження незалежної України. Храм повернувся до продовження своєї місії – запалювання Божої іскри в серцях бучачан. Сьогодні в храмі вирує релігійне та культурне життя: окрім богослужіння проводяться нічні чування, зібрання молоді, катехези для молоді, дітей та дорослих, концерти релігійного співу. Історично склалось так, що ще до сьогодні Римсько-Католицьку Церкву на Західній Україні вважають польським костелом. Хочеться спростувати цю думку, підкреслюючи той факт, що Римсько-Католицька Церква є вселенською і відкритою для різних національностей. Це підтверджує й костел нашого міста, де вірні моляться українською, польською, латинською та російською мовами. Як пам’ятка архітектури, храм вважається родзинкою Бучача і він з відкритими дверима чекає на паломників та туристів. Цього року 18 липня о 14:00 в храмі відбудеться парафіяльний відпуст, з яким збігається 630 річницею створення костелу і першої письмової згадки про наше місто. На цю ювілейну урочистість священики щиросердечно запрошують всіх жителів та гостей міста, щоб відсвяткувати цих дві події.
Студенти факультету журналістики
ЛНУ ім. І. Я. Франка
Конанець Оксана та Легка Уляна