З нею квітнули троянди і співали солов’ї

Соломія Крушельницька…В усьому музичному світі кінця XIX- першої чверті XX століття вона була символом досконалості й неперевершеності. Видатний італійський поет Д. Кардуччі писав, що там , де проходить С. Крушельницька « квітнуть троянди й співають солов’ї “.

Народилась Соломія Амбросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року у мальовничому селі Білявинці Бучацького району,в сім’ї священика. З 1878 року вони перебралися у село Біла недалеко від Тернополя, звідки вже нікуди не переїжджали.

Співати почала з маленьких років. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській гімназії,в якій здавала іспити екстерном. У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства «Руська бесіда». На одному з концертів цього хору 2 серпня 1885 року був присутній Іван Франко.

У 1801 році Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Під час навчання відбувся її перший сольний виступ 13 серпня 1892 року, співачка виконувала головну партію з ораторії Г.Ф.Генделя «Месія».

Восени 1893 року Соломія їде вчитися до Італії, а з 1894 року виступає в Львівській опері, завойовуючи симпатії глядачів.

У другій половині 1890 року почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» М.Гуно, « Страшний двір» С.Монюшка, «Африканка» Д. Мейєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж.Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського та інших.

В 1920 році Крушельницька в зеніті слави залишає оперну сцену, виступивши останній раз в неапольському театрі в улюблених операх «Лорелея» і «Лоенгрін». Далі своє життя присвятила камерній концертній діяльності, пісні виконувала на 8 мовах. Особливе місце у творчій діяльності співачки займали концерти, присвячені пам’яті видатних синів українського народу Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка. Для участі в цих концертах вона часто приїжджала в Західну Україну. У 1929 році в Римі відбувся останній концерт С. Крушельницької. 1939 року співачка назавжди повернулась в Україну. В післявоєнний період С. Крушельницька стала професором Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка. У 1951 році їй було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України. 16 листопада 1952 року перестало битися серце великої співачки. Поховали С. А. Крушельницьку у Львові на Личаківському кладовищі поруч з могилою друга і наставника – великого Каменяра.

Сьогодні ім’я С. Крушельницької носять Львівська музична середня школа, Тернопільське музичне училище, восьмирічна школа в селі Біла, вулиці у Львові, Тернополі, Бучачі.