Понеділок, 03 серпня 2009, 12:10
Надрукувати
E-mail

Марія Решетнік : « Ви дали шанс! »

Як важко дивитися матері на свою дитину,коли вона згасає на очах,знаючи,що в будь-який момент життя її дитини може обірватися.

Але виникала думка,що здоров’я можна купити за значну суму грошей. Важкий хрест впав на мою долю,але Бог допомагає мені його нести : дає сили і добрих людей. І в цей важкий для мене час,коли я перебувала у розпачі,від страшних думок і болю,не залишили мене на одинці люди,котрі добре розуміють що означає втратити. Це є помічник голови Бучацької районної ради Олена Сурм’як та завідуюча відділом молоді Ольга Стронська. Вони прийняли моє горе за своє,були поряд, підтримували, розраджували. На той час дитина була у важкому стані і потребувала операції. Але серце моє відчувало тривогу. Я не знала в котру клініку вести дитину. Я просила Бога,щоб показав мені у сні правильний шлях. І з допомогою цих жінок-матерів – ми відвідали ще не одну клініку, в одній з яких сказали,що бажано оперувати за границею, бо дуже важка вада. Але, яка операція можлива за кордоном? - крутилося в моїй голові. Я одна з двома дітьми, це можливо…

На мою біду почали відгукуватись чуйні серця. Підключився голова районної ради Олег Михайлів, керівник ансамблю камерної музики Віктор Гребеньовський. Почали збір коштів. Я збиралася їхати на операцію до Києва. Але тривога у моїй душі зростала з кожним днем все більше. Та Бог подарував мені зустріч з Петром Гадзом, який почувши про мою біду дуже наполегливо вникав у кожне складне слово діагнозу. Він сказав,що у його внучки те саме було. Що вони теж оперували два рази у Києві,а потім у Польщі. І на даний час все добре… В мене появилась радість,надія. Я рішила, що не поїду сьогодні додому і швидко спішила до Марії Макар, з якою познайомилася випадково у лікарні. Вона сама з села Трибухівці, що і ця дівчинка Ліля.

За годину ми вже були в будинку Прокіпчука Олега,в якому нас зустріла худорлява,симпатична дівчина,якій багато довелося пережити. Вона розповіла про свої можливості ,досягнення. Я почула з її уст,що вона може бігати. Мені не вкладалося в голові : як це бігати,коли мій син не може поволі ходити,задихається. Та не хотілось мені тривожити її тепер спокійне серденько,згадувати минуле.

Мама на той час була у родичів у місті,передзвонивши до пані Лесі,вона пояснила де її шукати і чикатиме нас. Ми бігли,бо був вечір уже,шукали будинок. Почувши про мою біду,згадавши своє колишнє горе,розповіла нам,а більш докладно порадила взнати у чоловіка Олега,якому зразу і зателефонувала,він був вже вдома. Я знову із своєю новою подругою прямувала швидкими кроками до будинку Олега Михайловича,який вже чекав на нас. Вислухавши нас, перечитавши заключення, тато цієї дівчинки зв’язується з лікарем з Польщі, не дивлячись на пізній час. Він зразу взявся допомагати, потрібно було не пропускаючи час. З того дня я змінила свій напрямок. Кожний день майже була на зв’язку з цією сім’єю, які прокладали шлях,як для своєї дитини.

Все це схвалили і почали стукати у всі двері. Руку допомогти подавали чужі люди, які стали близькими, рідними.Почали розставляти благодійні банки по всіх продуктових магазинах П.Гадза, пізніше приєдналися підприємці інших магазинів.

Дізнавшись про суму, яку необхідно на операцію- я прямувала до обласного центру, мандрувала вулицями Тернополя в пошуках рятунку для свого сина. І Бог послав мені людей, які знають що означає хвороба дитини. І допомагали хто чим міг : давали оголошення в газетах, писали статті, озвучували по ТV -4. Люди із всієї області дізнавались про мою біду, ці сторінки читали і наші жінки- заробітчани. Важко було,бо панувала криза. Але і вкінці, коли я вже майже здавалась, дізнався і волонтер Хесус , який поклав край моїм перешкодам із виїздом.

У клініці нас зустріли радісно. Бо справді людяність і чуйне ставлення до людей тепер рідкість. А як приємно, якщо до Вас ставляться з розумінням і повагою. Саме я це відчула у клініці «Instytutcentrum zdrowia Matki Polki», що в Лодзі (Польща). Протягом майже півтора місяця своїм професіоналізмом, чуйним ставленням, добротою, робили все можливе, щоб здоров’я моєї дитини поліпшилося.

Тож складаємо щиру подяку усім лікарям, медсестрам, працівникам клініки за людяність, доброту та увагу, яку придумали нам. Безмежно вдячна професору Яшку Молю, за його відданість своїй праці, який боровся за життя мого сина і в день і вночі. Його дружині Ядзі Маль - завідуючій кардіологією, яка оббігала по декілька разів на день усі палати, щоб знати стан кожної дитини, яка в кардіології так і в хірургії. Щиро вдячна лікарю анастазіологу, який зустрів мене у клініці, не дивлячись на дуже ранній час, який з великим бажанням згадував російську мову, щоб правильно щоб правильно оформити документи, пояснити суть операцій та процедур, проводив по кабінетах, допомагав вивчати ці довгі, заплутані для мене коридори, цього великого медичного закладу. Також лікарям Копалі та Козлеєрчаку , які були закріплені за Юрієм після операції, які намагалися не пропускати жодного коливаючого показника апаратури, полегшити біль сина мого.

Прийміть від нас щиру подяку за сумлінну і безкорисливу працю Нехай Бог віддасть Вам сторицею здоров’я, наснаги до праці, радості від дітей, вдячності від пацієнтів.

Низький уклін вам!

Сьогодні,я складаю щиру подяку від себе та імені сина усім своїм благодійникам за жертовність,розуміння,підтримку.Завдяки Вашим щедрим пожертвам,мені вдалося успішно прооперувати Юрчика. Ви дали шанс на одужання, а це – найдорожчий подарунок. Яке це щастя для мене сьогодні – бачити свою дитину усміхненою,щасливою,рухливою.

Нехай Ваші добрі і чуйні серця ніколи не знають болю, смутку та образ. Нехай Господь щиро віддячить Вам за добро,обдарує Вас своїми щедрими ласками нагородить здоров’ям, радістю та благополуччям .

Ми з Юрчиком молитимемося за Вас,бо на таких, як Ви чуйних душею і щирих серцем людях тримається світ.

Низький Вам уклін! Многая літ Вам!

Бабала В.В., Нетреб’як О.М.,

Пиндиківська Г.Я. Пиндиківська Н.В.

Гарматюк О.М. Джердж О.М.,

ПП «Променерія» Центр зв’язку “№2

Мельник В. Білик Л.С.

Бабій Н.С. Капаціла М.С.

Лукавий Є.Т. Леник Л.Д.

Магазин «Оксамит» Директор маслозаводу

Директор сир заводу Ансамбль «Опус»

Ліскович Т. М. Прець О.М.

Заєць В.Є. Кирилюк О.П.

Шупер О. Шродарунок Л.

Когут М. Подоляк О.

Терлецбка М. Кикта Н.

Чорна Н. Кучер С.

Шафранська І. Коновальчук

Мартинів Стадник М.

Заболотна О. Баран Г.

Вечеринська Попик Н.

Рівна Н. Целеп М.

Бойко З. Гуменюк Г.

Мулярчук Л. Блажко М.

Кушнірчук З. Костюк Н.

Хамінська Н.В. Аліна Миколаївна

Будна І. Онофрійчук

Бала П.М. Пудинець Х.В

Сурм’як Бабійчук М.Р.

Кіндзерська С. Баглаб Л.Л.

Сцібак О.І. Довбуш М.

Богоніс П.М. Керніцька М.

Бірчак В.М. Корінь О.А.

Романів Л.В. Мартюк

Лугофет О.М. Луцих Є.М.

Семенюх В. Цибульська Г.П.

Саловська М.Б. Шеремета Г.Я.

Мирон З.А. Корда О.П.

Білинська Родвонський Н.І.

Гусак Л.В. Попих М.М.

Рихлівська Н.Ф. Олексієва Л.О.

Петровська Л.М. Кучер Н.Н.

Загородня Г.Б. Приймак Г.І.

Стасюк Луговий

Гойва М.С. Стасюк О.

Гевко Л.В. Гніда М.Ф.

Бенедих Г.В. Шевчук Н.М.

Решетуха Ю.А. Мотюх Н.О.

Вітрух П.П. Коцян О.О.

Гилюх А.І. П’ятковський В.А.

Маценька Г. Корука Є.Є.

Аганцух М. Борецька

Собків Міщук Г.Д.

Бубянчик Н.С. Корука Є.Є.

Матвіїшин Василькова Г.

Медвідь Н. Феськів М.

Гаврилюх М. Біла

Білоус Лисий Б.

Войцеховський Андрієшин А.І.

Драгусевич Н.В. Гулько І.З.

Аліни І.П. Мирон З.А.

Сличенюк М.Я. Савчук С.

Олійник С. Антонів

Коростіль С. Мельник І.

Цірка Вирста О.В.

Гемська О.Г. Медицька Г.Б.

Максим’як О.С.

Школи

Осівці, Медведівці, Сороки, Стінка, Порохова, Старі Петликівці, Зубрець, Коцюбинці (Гусятинський рай.), Шумськ, Рохманів, Биківці, Бриків, Піщатинці, Тешкогайці, Літовище, Шумськ №1, №2, Цеценівка, Кордишів, Боложівка, Андрушівка, Васьківці, Шумський центр позакласної роботи, «Просвіта»,

Парафії

Жизномир, Осівці, Скоморохи, Криве(Козівського рай.), Зборів, Березовиця, Зарваниця, Мирове (Шумського рай.),

Священники

о. Володимир Сантара

о. Тадей (Зборів)

о. Андрій

о. Василь Броки (Березовиця)

о. Степан (Тютьків)

о. Володимир Топоровський

о. Зеновій

о. Дмитро

о. Зеновій Войтюк