Сьогодні відлунав останній дзвоник у школах нашого міста. Для школярів це радісна подія, адже скоро літні канікули. На свято останього дзвоника всі приходять  у піднесеному настрої. Але існує кагорта учнів, для яких цей дзвоник є насправді останнім...

     Як би там не було, але шкільні роки залишаються в душі кожного, в когось як спогади про своє перше кохання, в когось як спогади про безтурботне дитинство, а в когось як спогади про свій маленький світ, світ без дорослих турбот і переживань. Із школою пов’язана найщасливіша пора нашого життя – дитинство.       Це той період, коли ми були ще наївними і сповнені віри, що всі вершини врешті підкоряться і ми здобудем бажану винагороду. Останній дзвоник – він і досі лунає в моїй душі, нагадуючи мені про те, що я давно вже став дорослим. Тому, споглядаючи на усміхнені обличчя випускників, що впевненою ходою йдуть назустріч майбутньому, мені трішки заздрісно. Адже в них – все попереду, злети і падіння, розчарування і радість. 

       У подальшому житті, вони ще не раз згадуватимуть цю чарівну мить, мить прощання зі школою. Останній дзвінок - це "прощання", прощання з школою. Разом із школою закінчуеться дитинство і починаеться нове життя, життя дорослої людини. А на зміну тим, хто назавжди залишає школу, щоб поринути в доросле життя, прийдуть "випускники" дитячих садочків, щоб восени піти до першого класу. В них теж – це велике свято, адже вони роблять лише перші кроки в своє доросле майбутнє.
     Від щирого серця адміністрація сайту вітає і маленьких, і дорослих випускників та бажаємо їм наснаги у подальшому навчанні. 

Пропонуємо Вам фото, зроблені в Бучацькій ЗОШ І-ІІІ ст. №1  та Бучацькій гімназії ім. В.Гнатюка