Минулого  тижня  в Бучачі пройшла одна , начебто, незначна подія, яка може мати велике значення для нашого міста. В інтернеті багато різних світлин, та  вузьке коло користувачів  радо обмінюється інформацією. І вкотре до цікавих подій міста, причетне ім’я  Віктора Гребеньовського.  Власне тому саме  йому і адресуємо наші  запитання:  - Що такого цікавого  відбувалося за зачиненими дверима залу Бучацького кінотеатру?

- Та ніякої таємниці немає. Все просто. Вже багато років в нас існує рок-клуб,  в травні – червні будемо святкувати 15 років його  заснування.  Останнім часом  в нас постала проблема із репетиційною  кімнатою. Десь не хотіли приймати,  щось  пропонували  далеко від центру міста, куди важко добиратись,  були пропозиції  навіть орендувати підвали. Але запихати дітей в підвальне приміщення , де  сирість і  грибок не хотілось. Хлопці займались де могли, а вечорами «тусувались» біля пам’ятника Т.Г.Шевченку. Не посвячені в нюанси  люди  нашого міста нарекли їх «сатаністами». Хоча це далеко не так. І ось випала чудова нагода – директором Бучацької райкіновідеомережі призначено  нашого колегу – музиканта – Андрія Лисого. Разом з ним звернулися голови районної ради Олега Михайліва.  Спільно  вирішили створити творче об’єднання молодих людей, які хочуть грати співати, танцювати. Слава Богу, що є ще нормальні люди! Десять хвилин розмови – і питання, яке вже мусолиться місяцями -  вирішене. Діти отримали не тільки місце для репетицій, з ниx знялось клеймо неформалів. Появилась можливість спокійно працювати.  Неймовірно! Нам повезло. Тільки облаштували кімнату, як з Тернополя зателефонували : давай рокерів на «рок-висадку».  Залишалось  два тижні. Правда, хлопці - молодці. Зробили неймовірне. Під керівництвом Олега Гребеньовського, який є автором композицій, музиканти за два тижні вивчили чотири твори. І звичайно, кожному хотілося відчути  результат роботи. Саме тому ми вирішили зробити, поки що, закритий концерт. Поставили звук, світло. Запросили Юлю Кобзар, Мирослава  Лісковича та хлопців, що займаються брейк-дансом. На моє велике здивування, в зал пройшли глядачі, хоч ми нікого не запрошували. Але щиро раділи їм.  Це не був концерт, швидше вечірка, де  всі себе вели невимушено і просто спілкувались. Звичайно, в цей вечір був реп, брейк-данс та рок! Все було супер! Результат перевершив наші сподівання.

- Одразу хочу наголосити – все це ми робимо на громадських засадах, ніхто ніяких грошей за це не отримує. Навпаки, приходиться вкладати свої власні кошти в звук, світло. Тішить те, що є велика підтримка і допомога музикантів, молодих людей. Звичайно, хочеться подякувати Андрію Романчуку, Олегу Гребеньовському, директору Бучацької райкіновідеомережі Лисому М.А.,а голові Бучацької районної ради Михайліву О.М. за розуміння та сприяння,  та й всім тим, хто  підтримують нас.

- Майбутнє є . Тепер я в цьому впевнений. Саме головне – це молоді  люди, які запитують: «А що , це можливо в нашому Бучачі?» Можливо! Потрібно тільки захотіти! Наразі почав діяти бучацький рок-сайт. Зараз в кінотеатрі працює два  колективи рок-гурт та брейк-данс . Є перспектива співпраці з виконавцями в стилі реп, хіп-хоп. Декотрі  із задоволенням погодились . Наразі хочемо створити базу, де молоді люди можуть попробувати себе в різних стилях музики. Ми, звичайно, що чим  зможемо – допоможемо. Для нас основне завдання допомогти розкрити особистість, самовиразитись її таланту. Бо  якщо між нами, дорослими – то це ми винні в тому, що наші діти на  вулиці, товчуться в барах, та в ігрових залах – ми не даємо їм альтернативи. Така специфіка психології молодих людей, вони мусять десь гуртуватись, знайомитись, спілкуватись.  Тож Слава Богу, що знайшлись люди, які це вчасно зрозуміли. Я думаю, що цей проект  завчасно приречений на успіх. Бо якщо ми сьогодні  заберемо 10 дітей з вулиці, то завтра до нас прийде 20. А якщо ми допоможемо їм пробитись на обласну, чи навіть всеукраїнську сцени, то ті діти самі повірять в свою значимість.

- Наступний  концерт плануємо в кінці квітня .

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•