«Краще було б не починати», - кажуть бучачани, сумно споглядаючи на порожнiй постамент, на який уже третiй рiк не може «зiйти» нацiональний герой Степан Бандера. Коротко нагадаємо iсторiю цього «довгобуду»

Бандерi планувалося приурочити до свята Покрови у 2004 роцi. Нiбито все було готове до того, щоб увiковiчити постать Провiдника. Голова оргкомiтету Iгор Герiй запевняв бучацьких активiстiв, що уже виготовлено бронзове погруддя героя. А грошi мiсцевих меценатiв були спрямованi на купiвлю гранiтної плити для постаменту та плити для майданчика, бетоннi роботи i т. iн. Однак час минав, а очiкуваного вiдкриття монумента все не було.Бiльше того, перестав з’являтися в Бучачi голова оргкомiтету, який мiг би прояснити ситуацiю. Зрозумiлими були тривога i бiль людей, якi на добровiльних засадах займалися пiдготовчими роботами зi спорудження монумента, збирали кошти i самi вносили їх.

 На їхнiй тривожний запит «НД» на своїх сторiнках неодноразово пробувала з’ясувати, коли ж у Бучачi постане пам’ятник С. Бандерi i що заважає завершити розпочатi роботи. Попри рiзнi коментарi та пояснення, довгостраждального монумента немає i досi. Куди ж подiлися грошi жителiв району (а сума мала би бути чималою)? I коли в Бучачi всетаки «зiйде» на постамент Степан Бандера? Активнi роботи зi спорудження пам’ятника Степану Бандерi у Бучачi розпочалися у 2004 роцi. Був створений оргкомiтет, тривав активний збiр коштiв. Жителi району розумiли, що постать легендарного українського героя заслуговує на вдячну пам’ять нащадкiв, тож грошей на цю благородну справу не шкодували. Не в одному номерi «НД» друкувала списки меценатiв та суми пожертв, збiр коштiв вiдбувався прозоро й вiдкрито. Нiхто й думки не допускав, що цi грошi можуть бути використанi на якiсь iншi цiлi i, тим паче, що на них хтось може зазiхнути.

Ось що з цього приводу нам пояснив новообраний голова оргкомiтету зi спорудження пам’ятника, член Головного Проводу та заступник голови обласної органiзацiї КУН, депутат облради Iван ПАНЬКУШ:

- Як вiдомо, пам’ятник С. Бандерi у Бучачi вирiшили спорудити полiтичнi сили - КУН та ОУН. Фактично першi реальнi кроки у цьому напрямку були зробленi влiтку 2004 року, хоча рiшення мiськради про будiвництво пам’ятника Бандерi датоване 5 вересня 2003 року.

- Як законослухняний член органiзацiї КУН, я не раз звертав керiвництву увагу на те, що справи зi спорудження монумента iдуть не так, як би мало бути. Чому так сталося? Бо це було рiшення «згори» - представникiв дiаспори та Києва. Голову оргкомiтету ми на мiсцi не обирали, нам його призначили. Iгор Герiй - особа висвячена, має священичий сан, i нiхто не сподiвався, що вiн виявиться непорядною людиною. У це нiхто не може повiрити досi. А вiн насправдi привласнив грошi, зiбранi для спорудження пам’ятника. Сьогоднi, коли мене переобрали головою оргкомiтету, я заявляю, що буду передавати матерiали на п. Герiя в прокуратуру. Вiн уже виключений з громадської органiзацiї КУН, членом якої був; ставиться питання про зняття з нього священичого сану. Сьогоднi п. Герiй - голова сiльської ради в Борщiвському районi. Люди обрали до влади афериста, який вкрав чужi грошi (бiльше 5 тисяч доларiв, що надiйшли зза кордону, i близько 12 тисяч гривень, якi пожертвували жителi району). В нас зберiгаються усi чеки i ми без труднощiв зможемо довести, якi суми одержував Герiй. Вiн довго водив усiх нас за нiс, спочатку розповiдав, що замовив погруддя у Києвi, вiдтак казав, що у Тернополi.  Насправдi виявилось, що нiяких домовленостей у нього не було. До сьогоднi вiн не представив нам жодних документiв щодо даного будiвництва.

- 26 травня цього року ми зiбрали засiдання оргкомiтету. До речi, на початках, коли створювався цей оргкомiтет, було багато бажаючих увiйти до нього, але практично нiхто особливо не займався питанням спорудження монумента. Найбiльше турбувалися старшi люди - п. Євгенiя Чучук та п. Микола Зiнь. Отже, на засiданнi оргкомiтету 26 травня мене переобрали головою - вiдповiдно з повноваженням голови Свiтової Лiги українських полiтв’язнiв п.  Богдана Качора (Канада) та рiшенням президiї Головного Проводу КУН. Ми оновили склад оргкомiтету i уже нi до кого не будемо звертатися щодо збору коштiв. Якщо хтось захоче, той сам пожертвує, а нi - то самостiйно знайдемо грошi, щоб виправдати себе в очах iсторiї i сучасникiв, бо наша вина в тому, що ми вчасно все не проконтролювали i допустили таку ганьбу.

- Ще хотiв би звернутися до наших так званих патрiотiв, якi нiбито щиро переймаються цiєю проблемою. Поставте собi руку на серце i запитайте самi себе: що ви особисто зробили для того, щоб пам’ятник С. Бандерi у Бучачi був? Я недаремно про це кажу, бо, як правило, хто здiймає дуже багато галасу, той нiчого не робить. У районi є багато людей, якi отримують великi державнi зарплати, але не пожертвували на монумент жодної копiйки.

Що на сьогоднi зроблено? Забетоновано мiсце для пам’ятника i встановлено постамент. Уже придбано бронзове погруддя С. Бандери (на фото), воно зберiгається на складi у Бучачi (частину коштiв проплатив КУН, частину - я). Треба приступати до встановлення монументу та впорядкування територiї. Тут багато питань, бо через територiю, вiдведену пiд пам’ятник, проходять важливi комунiкацiї, висотна лiнiя). Сьогоднi я офiцiйно заявляю: пам’ятник провiднику Степану Бандерi у Бучачi буде. Прошу Бога про те, щоб до 14 жовтня (свята Покрови) вдалося завершити усi необхiднi роботи. Але якщо навiть не вдасться вкластися у цей термiн, то все одно, хай трiшки пiзнiше, пам’ятник стоятиме. I вiн буде належним-величним, таким, щоб нiхто не змiг сказати, що ми зневажили пам’ять про Людину, що стала символом українського геройства в iм’я державної незалежностi.

Нова Доба