У 2007 році на відкритті меморіальної дошки та барельєфу В'ячеславу Чорноволу  на одному із будинків у центральній частині Бучача, голова районної  партійної організації „Народний Рух України”, тодішній голова Бучацької районної адміністрації Ілля Козира зазначив, що Бучаччина  тісно пов”язана із особистим життям політика. Його друга дружина Олена Антонів, хоча і народилася на Львівщині, але дитинство проводила у селі Переволока, звідки походив її батько Тимофій Антонів. У цьому селі після закінчення університету вчителювала Валентина Чорновіл – сестра В'ячеслава Максимовича. 

 Дізнавшись, що бучачани, шануючи пам”ять про В'ячеслава Чорновола, увіковічнили його образ у бронзі, пані Валентина  написала листа до адміністрації району. Вона дякувала за шану до брата та поділилася спогадами про своє перебування на Бучаччині.

 Політична діяльність Чорновола відбивалася і на його рідних. Отримавши диплом, Валентина Чорновіл не могла влаштуватися на роботу. Радянська освіта не потребувала послуг сестри непокірного журналіста.  Валентина приїхала в Переволоку. Тодішній директор місцевої школи Микита Черепенко ( теж черкащанин ), виявився відважною людиною і допоміг своїй землячці із працевлаштуванням. А близька рідня Олени Антонів люб'язно запропонувала житло молодій вчительці. У своєму листі Валентина Максимівна з приємністю пише про Ванду та Григорія ( нажаль вже покійного ) Антонівих, у яких тоді мешкала. Тут її оточили турботою і підтримкою. А сестри пана Григорія готували для своєї квартирантки  місцеві страви. До сьогодні Валентина Максимівна пам'ятає смак традиційних переволоцьких пирогів із картоплею та кропом.

Ванда Євстахівна Антонів, вчителька – пенсіонерка із села Переволока  і тепер підтримує дружні стосунки із Валентиною Чорновіл. Ланцюжком  до цих взаємен була Олена Антонів, якій випала доля бути дружиною В'ячеслава  Чорновола.

Олена доводилася племінницею чоловіка пані Ванди. Дівчина була улюбленицею всієї рідні. Школу закінчила із золотою медаллю, медичний інститут із червоним дипломом, стала лікарем- фтізіатром. Олена була також учасницею політичного гуртка, організованого Чорноволом у Львові. Там вони і познайомилися.

 Шлюб Чорновола із першою дружиною ( вона теж була лікарем ) був дуже коротким. А не помітити Олени В'ячеслав не міг. Вона була вродлива і розумна, а також повністю поділяла його погляди. Після одруження Олена не вагаючись поїхала за чоловіком до Києва. Та політичні переслідування змусили їх повернутися знову до Львова на  вулицю Спокійну у дім Олениних батьків.

 З появою зятя у будинку на Спокійній завирувало підпільне політичне життя. В”ячеслав Чорновіл займався тут самвидавом, вечорами приходили його однодумці : Кендзьор, Косів, брати Горині з дружинами. Навідувалися і правоохоронці із обшуками. У духовці ( брейтрурі ) батько Олени зробив сховок. Тимофій Антонів також займався розповсюдженням самвидаву та забороненої літератури.

  Олена допомагала всім, хто був засуджений за політичні переконання. Коли арештували Калинців, то вона опікувалася їхніми дітьми. Пані Ванда пригадує: - „ Одного разу я приїхала, а Оленка напекла багато бісквітних тістечок, підсушувала їх у духовці. Так готувалися посилки в'язням . Від родичів із закордону сім'я Антонівих отримувала бандеролі з одягом. Його Олена також роздавала сім'ям  заарештованих друзів”.

Незважаючи на зайнятість, арешти чоловіка та постійні переслідуваня  Олена залишалася дуже родинною. Вона пам'ятала  про дні народження близьких їй людей. Була дуже гостинною. Коли одна із доньок пані Ванди навчалася у Львові, то мешкала у неї вдома. Якось, коли Люба повернулася із занять, то Олена вручила дівчині подарунок і привітала її з днем ангела. Це був день Віри, Надії та Любові. Олена була хрещеною матір”ю для молодшої доньки пані Ванди Ганни, котра мешкає зараз у Києві.  

 Дуже багато уваги та любові Олена приділяла синові Тарасу. Ванда Євстахівна пригадує, що гостюючи у Антонівих, трьох річний Тарас демонстрував їй слайди про метеликів. Коментував і пояснював теті Ванді ( він так кликав мамину родичку) зображення.

 Батько Олени інколи гнав самогон за власним рецептом. Любив ним пригощати друзів свого зятя. Малий Тарас намалював на папері дідусеву домашню ґуральню, самого дідуся і підписав „ Дідо Томко у всій своїй красі”.

На канікули Люба привезла до Переволоки  малого Тараса Чорновола, який вже закінчив перший клас. Він вражав колег  Ванди Євстахіївни своїми знаннями географії, бездоганно читав. Знайшовши старі номери журналу „Перець” захоплено читав і переповідав прочитане. Якось одна із сусідок сказала хлопчині: – „ Тарасику, ти дуже бліденький, пий молочко і будеш червоненький”. Першокласник зреагував на це зауваження чітко : - „Я не хочу бути червоним, як радянський прапор”.

 Олена Антонів розлучилася з В'ячеславом Чорноволом коли він відбував чергове ув”язнення. Тарас два роки не знав, що батьки розлучені. Пані Ванда переконана, що Олена дуже кохала свого чоловіка і він відповідав їй взаємністю. Але важко зараз судити що і хто були причиною розлучення.

 В родинному альбомі Антонівих багато  фотографій на яких Олена, В'ячеслав Чорновіл, Тарас Чорновіл малий і дорослий. Важко не помітити схожість Галини - першої дружини Тараса і Олени Антонів.

Олена трагічно померла жахливою смертю під колесами вантажного автомобіля, вже будучи дружиною Зенона Красівського.  Родина довго не могла оговтатися від такої втрати. Це випадковість обставин, чи підступне вбивство?  Через багато років під колесами вантажівки загине і В'ячеслав Чорновіл. А Тарас, який ще першокласником ненавидів червоний радянський прапор, стане під знамена партії, яка сповідує чужі для його батьків ідеї. Але для рідні у Переволоці він перш за все син Олени Антонів, дивовижної жінки, яка обрала собі долю бути дружиною В'ячеслава Чорновола.