Найбiльша кiлькiсть торговцiв (стацiонарних i випадкових) зосереджена у Бучачi на ринках - центральному та на вулицi Торговiй. Рiзною є їхня вiкова категорiя. Серед тих, хто пропонує свiй нехитрий крам, немало пенсiонерів. Свою появу серед загалу вони мотивують бажанням додатково заробити декiлька не зайвих гривень. Бiльшiсть почала цей бiзнес тодi, коли пенсiя була мiзерною. Кажуть: заробляють небагато, але сидiти вдома не збираються, допоки дозволяє здоров’я. Та й хочуть бути завжди серед людей. Ринковий збiр платять невеликий - 1 грн. в день, або й менше. Буває, що їх взагалі нiхто не турбує.

Iнша рiч орендарi торгових лоткiв, столiв, окремо вiдведених мiсць. Для цiєї категорiї, здебiльшого пiдприємцiв, чiтко визначено розмiри щоденних оплат, а саме: ринкового збору та плати за послуги. За словами директора Бучацького ринку I. В. Козака, рiшенням сесiї мiської ради вiд 23.12.1999 року «Про ринковий збiр на територiї мiста» продавцям за день торгiвлi визначено такий ринковий збiр: 0,85 грн. - за продаж сiльськогосподарської та молочної продукцiї; 1,70 грн. - за реалiзацiю товарiв промислової групи; 2,50 грн. - за торгiвлю м’ясом тощо. Iнша ставка ринкового збору цим рiшенням встановлена для тих, хто торгує на ринку по вул. Торговiй. Для юридичних осiб, якi реалiзовують сiльськогосподарську продукцiю, - 5 грн. 10 коп. за кожен день, тим, хто пропонує товари промислової групи, - 10 грн. 20 коп.

Ринковий збiр - не єдиний податок, який сплачують торговцi. Iван Володимирович наголошує, що поряд з попереднiм видом платежу щоденно шляхом видачi талонiв касового апарата в обов’язковому порядку сплачується збiр за послуги ринку, або плата за надання робочого мiсця. Тарифна сiтка цього виду платежу затверджена рiшенням мiської ради i також є обов’язковою для сплати. Наприклад, за метр площi торговцевi промисловими товарами слiд заплатити 2 грн. 50 коп., продовольчим крамом - 2 грн., бажаючi продати поросята викладуть iз власного гаманця в базарний день 10 грн. з ящика, а тi, хто торгує з легкового автомобiля, - 12 грн. Ринковий збiр та плата за послуги йдуть на поповнення районного бюджету.

Кiлькiсть робочих мiсць на мiських ринках Бучача коливається залежно вiд базарних днiв, пiр року та передсвяткових розпродажiв. Загалом же Бучацьке кооперативне пiдприємство «Ринок» зобов’язане забезпечити торговими мiсцями на верхньому ринку 250 торговцiв з палаток, 61 ларьок та кiоск, 130 павiльйонiв, столiв, лавок.

Сума ринкового збору та плата за послуги прямо залежать вiд кiлькостi людей, що торгують на ринку. Сталою ця величина не буває, але, як пояснили в адмiнiстрацiї ринку, спостерiгається тенденцiя до її зростання. Так, станом на 1 грудня минулого року сума ринкового збору становила 18 тис. 500 грн., що на 20 проц. бiльше, нiж у 2005 роцi.

За словами I. В. Козака, на мiському ринку постiйно збiльшується кiлькiсть робочих мiсць. Так, райСТ вiдкрило два ларки - кондитерський та ковбасний. Триває збiр коштiв на реконструкцiю ринку, яка буде здiйснюватися протягом року.

У мiськiй радi, куди ми звернулися за коментарем, вважають, що ринок, який пiдпорядковується райСТ, мав би давати значно бiльший дохiд до державної казни. Вiдповiдальний за збiр ринкового збору вiд мiської ради Б. А. Недiленько каже, що, контролюючи приблизно чверть всього ринку, тiльки у базарнi днi вдається зiбрати значно бiльшу суму збору, нiж «Ринок» перераховує за мiсяць.

Мiський голова О. С. Оверко, коментуючи це питання, пригадує, що у 2002 роцi ринкового збору надходило в мiсяць трохи бiльше чотирьох гривень. Зрозумiло, ситуацiя на сьогоднi змiнилася в позитив-ному напрямку, але наводити лад у цiй сферi необхiдно. До того ж свої важелi впливу повиннi застосувати всi служби, включаючи податкову iнспекцiю. Податкiвцi ж кажуть, що з метою врегулювання та контролю за сплатою ринкового збору перiодично створюються рейдовi бригади, до яких входять працiвники податкової iнспекцiї, податкової мiлiцiї, мiської ради. Втiм, як тiльки зменшується кiлькiсть рейдових перевiрок, сума ринкового збору знижується. Як бачимо, психологiя законослухняного громадянина у наших краян не iнакше як у зародковому станi: «Як не проконтролюєте - то й не платитиму».