Вийшла у світ книга Дарії Бабабали «Ярозьба»  в якому зібрано вірші, сценки, сценарні розробки  святкових дійств - це перша книга 75 - ти річної галичанки.                                             
                                                                     

  

Знаменито, що в час, коли всі нарікають на занепад аматорського мистецтва, ця невтомна селянка засвітила й любовно оберігає свічечку духовності. Збірку видано за фінансового сприяння сина авторки Бабали Василя Васильовича у м.Тернополі  ВАТ ТВПК «Збруч».  

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•  

 75 – не привід, щоб не писати!

Перша творча збірка 75 – річної Дарії Бабали нещодавно вийшла друком у видавництві „Збруч” і має досить незвичну назву – „Ярозьба”. Ярозьбою називають зорану весною ниву, готову прийняти зерна ярої пшениці. Авторка видання народилася у селі Возиків Бучацького району. Цю жінку Бог наділив багатьма талантами і мудрістю, які надихнули її до творчості. Дарія Матвіївна каже, що потяг до прекрасного вона перейняла від своїх батьків. Тато віршував, а мама була неперевершеною весільною кухаркою. Вона годувала гостей аж на 120 – ти забавах. Весілля тоді провадилися за всіма придністровськими звичаями, були цікаві, колоритні, нагадували дивовижне сценічне дійство. Тому маленька Даруся залюбки ходила з мамою на весілля, вчилася не тільки куховарити, але й запам’ятовувала  мистецькі мотиви галицького весілля. Згодом, ставши дорослою     і працюючи у колгоспі жінка не покидала свого захоплення прекрасним. У вільний час вона вишивала, записувала пісні, малювала, шила одяг для односельчан. Вона не вчилася на модельєра, але кажуть, що могла за мить придумати модний фасон.

Дарія Бабала відродила церковний хор у Возилові. Разом із організованим нею колективом їздила із обрядовими дійствами по селах по селах Бучаччини, а зібрані хористами кошти були витрачені на оздобу церкви . У цьому хорі Дарія Матвіївна співа і до нині.

Зібрані нею матеріали народних обрядових дійств, можливо так би й залишилися в рукописах назавжди, якби не старший син Василь. Він подарував матусі диктофон і просив записувати все що вона знає. А цього року він фінансово посприяв, щоб видати друкований варіант зібрання. До книжки увійшли і власні поетичні твори Дарії Матвіївни.

Збірка стала подарунком для бібліотек  і шкіл району. І, що цікаво, вона вже знайшла свого читача. Про це свідчив повний зал Бучацької районної бібліотеки, де її директор Леся Машталлір влаштувала презентацію.

На свою першу зустріч із читачами Дарія Матвіївна привезла свої неперевершені вишивки та духм’яний коровай, який сама спекла для письменниці Ірини Дем’янової – редактора та автора передмови до „Ярозьби”.

Вітаючи авторку із виходом збірки, директор Центру Дитячої творчості „Сузір’я” Мирослава Присяжнюк зізналася, що у своїй роботі вона давно використовували рукописи Дарії Матвіївни для організації Різдв’яних вертепів, гаївок, вечорниць. Тож дана книжка буде чудовою підмогою для позакласної роботи у навчальних закладах району.

 Редакція максимально зберегла у книзі особливості надністрянської говірки. Вона буде цікавою і для шанувальників галицького гумору та щирої народної поезії.

Дарія Бабала пообіцяла записати легенди рідного села. Можливо, що через якихось 2 – 3 роки вона знову презентуватиме нову збірку. А поки що – із першою ластівкою Вас, Даріє Матвіївно!