Сільські проблеми Бариша

У Бариші десь два роки тому почалася проблема із водою. У селі вода є тільки в школі, а до лікарні воду возять спеціальними бочками. Колись у селі був колгосп, як він розпався то ніхто нічого не пильнував. Голова РДА Тарас Пастух у свою чергу каже...

 

У Бариші десь два роки тому почалася проблема із водою. Із лютого місяця цього року по воду до найближчої копанки баришанам треба ходити десь аж за 300 метрів. Колись у селі був колгосп, як він розпався то ніхто нічого не пильнував і труби в водопроводі проржавіли і води нестало. А от у сільських колодязах вода підшкірна, тому не є така чиста, як джерельна і пити її можна тільки перекип’ячену. А коли випадають дощі то тільки годиться до праня. Сільський голова обіцяв, що вода у кранах з’явиться то на Великодні свята то на Павла і Петра, а тепер у «якусь суботу». Навесні за дорученням голови сільради збирали по 30 гривень з хати на нові насоси, але ті нові насоси за  два дні поламалися, селяни підозрюють, що може щось беушне купили. Спеціалісти казали, що вони погоріли. У селі вода є тільки в школі, а до лікарні воду возять спеціальними бочками.
  Сільський голова Ярослав Труш у свою чергу каже, що усі люди мають свої кирниці, тільки 15 мешканців з центру села скаржаться, і вони хочуть мати воду, але платити за неї не хочуть, як у радянські часи. А щоб поремонтувати насоси потрібні крани, робочі ну і звичайно чималі гроші, яких у сільському бюджеті немає.
  Жителі Бариша зібрали понад 100 підписів, аби відновити централізоване водопостачання. Зверталися до районної влади, але безрезультатно.
 Голова РДА Тарас Пастух у свою чергу каже, що один метр буріння коштує дуже дорого. Коштів на такі роботи зараз немає. Треба спорудити нову водонапірну башту,  але цю проблему можна буде вирішити не раніше, ніж наступного року.