Нещодавно «Нова доба» писала про вiдкриття першої дiлянки  об’їзної дороги в обхiд Бучача. Знаючи, що одним з найактивнiших iнiцiаторiв спорудження цього об’єкта був бучацький мiський голова О.  С. Оверко, ми поцiкавилися, звичайно, чому ж його не було на цiй урочистiй подiї.

- На вiдкриття об’їзної дороги мене особисто запрошував перший заступник начальника Служби автомобiльних дорiг у Тернопiльськiй областi п. Ороновський. Але прибути на цю урочисту подiю я не змiг, бо саме того дня вiдбувалася важлива зустрiч у Львовi, де вирiшувалися питання реставрацiї нашої ратушi.

А щодо будiвництва об’їзної дороги, то це питання було одним з пунктiв моєї передвиборної програми на виборах мiсь-кого голови ще у 2002 роцi. А згодом, коли цю проблему порушила на своїх сторiнках «Нова доба», у Тернополi вiдбулася з цього приводу зустрiч, яку iнiцiював тодiшнiй депутат обласної ради вiд нашого району Геннадiй Iванович Яворський. На тiй зустрiчi були й керiвники дорожнiх служб Тернопiльщини, але зiйшлися усi на тому, що ця проблема не на часi, бо в областi немає для цього грошей. З iншого боку, не могла фiнансуватися така робота  i з державного бюджету, бо автотраса Iвано-Франкiвськ-Бучач-Тернопiль не була на той час дорогою державного значення.

Отож, найперше треба було домогтися змiни статусу дороги. За допомогою я звернувся до директора Київського iнсти-туту розвитку, нашого земляка з Коропця  М. В. Довбенка, з яким познайомився у 2002 роцi, коли вiн балотувався по нашому виборчому округу в депутати Верховної Ради. Михайло Володимирович звiв мене з людьми, що вiдповiдали за цю дiлянку роботи, i в результатi 19 серпня 2002 року вийшла Постанова Кабмiну про те, що дорогу Iвано-Франкiвськ-Бучач-Тернопiль вiднесено до автошляхів загального користування державного значення.

Таким чином, перший крок було зроблено. А паралельно я адресував листи у вищi державнi iнстанцiї. Перший такий Лист був вiдправлений 31 травня 2002 року тодiшньому Прем’єр-мiнiстру України А. К. Кiнаху. Але вiдповiдь отримав невтiшну: йшлося про те, що я порушив регламент, бо не мав права напряму звертатися до керiвника уряду. Пiсля цього з таким же питанням звертався неодноразово у Мiнiстерство транспорту i зв’яз-ку. Але вiдповiдь завжди надходила лаконiчна й негативна. З Києва повiдомляли, що в Українi не всi обласнi центри мають об’їзнi дороги, i тому це питання вiдкладається на майбутнє. Доходило навiть до того, що тексти вiдповiдей з Мiнтрансу збiгалися слово в слово, лише дати там були рiзнi. Це красномовно свiдчило про те, що нiхто серйозно в Києвi нашу проблему не сприймав, i я зрозумiв, що треба виходити на якусь впливову посадову особу, котра дiйсно могла б допомогти.

Такою людиною виявився тодiшнiй заступник голови Адмiнiстрацiї Президента, наш земляк з Берем’ян Павло Iванович Гайдуцький. А звiв мене з ним житель Бобулинцiв Микола Павлович Кавецький, котрий у свiй час працював головним бух-галтером у берем’янському колгоспi i ква-ртирував у будинку Гайдуцьких. I тiльки пiсля моєї зустрiчi з Павлом Iвановичем питання будiвництва об’їзної дороги в Бучачi зрушило з мiсця: воно розгляда-лося в Адмiнiстрацiї Президента i було прийнято вiдповiдне рiшення, яке направили в Мiнтранс, «Укравтодор» та iншi служби, що мали до цього безпосереднє вiдношення.

Пам’ятаю, як пiд час однiєї зустрiчi з Павлом Iвановичем Гайдуцьким вiн направив мене до держсекретаря Мiнтрансу Ельбруса Фармановича Абдулаєва,   який  пообiцяв, що першi грошi на спорудження об’єкта надiйдуть ще в 2003 р. Зрештою, так i сталося. На початку жовтня того року було видiлено мільйон гривень i розпочалися земельнi роботи.

Отож, старт було взято, але я й надалi турбував рiзнi iнстанцiї щодо подальшого фiнансування новобудови. З цього приводу писав листи в Мiнтранс, «Укравто-дор», до комiтету Верховної Ради з питань транспорту i зв’язку, а також пiдтримував контакт з Павлом Iвановичем Гайдуцьким, котрий цiкавився ходом робiт. I ось 29 сiчня 2004 року на мою адресу надiйшов Лист вiд керiвника державної Служби автомобiльних дорiг в Українi, в якому йшлося про те, що моє прохання враховано i при формуваннi робiт «Укравтодору» на 2004 рiк на продовження будiвництва обходу м. Бучача передбачається спрямувати 3,5 млн. грн. капвкладень. Це була велика перемога, бо якщо пiшли такi великi кошти, то це означало, що вiд-кату назад вже не буде. Як результат, цього року здано в експлуатацiю першу дiлянку об’їзної дороги, а в наступному роцi заплановано завершити будiвництво об’єкта повнiстю. I хто би що сьогоднi не казав, але об’їзна дорога в обхiд Бучача - то реальна заслуга найперше міськради і її голови.

Нова доба