Сталося. Ми «били в дзвони» з 2018 року. Про те, що потрібно рятувати залишки скульптур на бучацькій ратуші. Сотні відповідей, запевнень, що все буде добре. Не буде. Не вийшло. Остання скульптура Іоана Георга Пінзеля не витримала і розвалилася.

Одне добре, що це було ввечері і ніхто з людей не постраждав. Але на горі висить ще більший шматок каменю. Чи повезе цього разу?.....

За час останньої реставрації з 2005 року Бучач втратив скульптури «Самсона, що роздирає пащу лева», «Зевса» ( Посейдон), «Давида  і  Голіафа». Всі пам’ятають сумну долю «Феміди», яку п’яний робітник  скинув з ратуші на землю. За це ніхто не відповів. Навіть більше : десь у 2018 році на нараді в Тернополі, «Укрзахідреставрація», знаючи, що прийдеться відповідати за скульптури, скидає з себе по домовленості відповідальність за долю скульптур ( хоча в плані реставрації чітко прописано про консервацію та демонтаж скульптур). Чому реставрацію розпочали з купола, а не з підвалів з водою, чому на скульптуру  не виділили ні копійки, чому забрали захисні коробки з них ??? Відповідь частково я дав у інтерв’ю ІринііНебесній https://terminovo.te.ua/news/17576/                                                      

Нас можуть звинувачувати, що ми ( місто, громадськість ) нічого не робили. Ні, не так! Пробували, збирали спеціалістів, відповідальних, посадових осіб. Перший раз у  жовтні 2018 року на кафедрі реставрації у Львові, другий раз 6 червня 2019 року у Бучацькій ратуші. Цікаво, що від тодішньої Бучацької міської ради нікого не було. Мосціпана переконали, що ми займаємося дурницями. Протокол зустрічі 2019 р. викладаю  внизу статті. Я був наївним і думав, що тихо, нишком запустимо процес, що для консервації та спасіння  скульптури «Геракл, що вбиває лернейську гідру» бракує коштів і попросив у людей фінансової допомоги. Вдалося зібрати 37 тис. Вони зараз в Ощадбанку. Але я не міг їх витратити за призначенням. Мене одразу поставили перед фактом- я ніхто і не маю права втручатися у процес реставрації ратуші:  закон «Про охорону культурної спадщини»

Стаття 26. Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам'яток.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Стаття 43. Кримінальна відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини

За незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Тобто кримінальна стаття для мене була готова. Я декілька разів був у Львові  в Лідії Горницької, Ярослава Пелехатого (Тернопіль) , щоб хоч якось зрушити справу. Нуль, нічого. Ніхто з посадових нічого робити не хотів. Відмовка одна – потрібно зробити акти обстежень, кошториси, інші документи. І ніхто нічого не робив. Значить була вагома причина.

Цікавий факт. У 26.02.2020 року до голови Тернопільської ОДА звертається народний депутат Микола Княжицький з запитом, чому не проводяться роботи з збереження скульптур на ратуші Бучача. Головний спеціаліст управління культури Ярослав  Пелехатий відповідає, що – «Наявна проектно – кошторисна  документація, розроблена у 2018 році державним підприємством «Український  регіональний  спеціалізований науково-реставраційний  інститут «Укрзахідпроектреставрація», передбачає демонтаж вцілілих залишків скульптур для консервації  та експонування у закритих  приміщеннях.»    А по факту ніякої документації не було і нема. Колись «батько народів» казав: нема людини, нема проблем». Перефразуємо: нема скульптур, нема проблем. Але залишився біль від безсилля і злість. Тому потрібно знайти можливість консервації залишків скульптур, також вважаю, потрібно відкривати кримінальні справи за бездіяльність посадових осіб, що призвело до катастрофічних руйнувань національного надбання.

Нижче є документи, які підтверджують мої слова.

Віктор Гребеньовський

ПРОТОКОЛ

засідання круглого столу

6 червня 2019 року                                                                                                                         м.Бучач

Список присутніх:

1.  Віктор Гребеньовський, голова ГО “ Бучач-АРТ”, музикант, заслужений працівник культури України

2.  Олег Рибчинський, кафедра архітектури і реставрації Львівської Політехніки

3.  Дірк Брюггеман-Булгаков, реставратор з Німеччини 

4.  Любов Брюггеманн — Булгакова, каменяр , скульптор — реставратор

5.  Любомир Кукіль , скульптор

6.  Іван Мельник,  керівник науково - дослідного сектору Львівської академії мистецтв

7.  Володимир Бевз, архітектор - реставратор

8.  Лідія Горницька, керівник архітектурно-реставраційної майстерні №3 ДП Інститут «Укрзахідпроектреставрація»,

9.  Юлія Стріленко, технолог — реставратор,  інститут охорони культурної спадщини Міністерства культури, провідний спеціаліст

10. Ярослав Пелехатий, управління  культури Тернопільської ОДА, представник місцевого органу охорони культурної спадщини.

11. Роман Вільгушинський, скульптор, заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну Тернопільського педагогічного університету

12. Тарас Пасєка, виконроб «Укрзахідреставрація»

На порядку денному два запитання 

1.Збереження скульптури Й.Г.Пінзеля "Геракл, що вбиває лернейську гідру"

2. Консервація та демонтаж залишків камʼяних скульптур Й.Г.Пінзеля на ратуші м.Бучач

Олег Рибчинський. Проблема є дуже серйозна, оскільки  є  поважні тріщини,  якщо ми говоримо про проблему тектонічну скульптури, якщо це не вирішити , вона впаде. це просто питання часу. Інша проблема це - деструкція самого каменю , який під впливом атмосфери та інших чинників, почав засолюватися. Ну і біонарости, які свідчать про те, що  вони дуже сильно зайшли туди спори і навіть зараз можу сказати, щоб позбавити від них камінь, це також  буде клопіт, кoли дійде до реставрації. В окремих місцях де кріпилися деталі відбувся процес кородування заліза, який був зачеканений свинцем,  відповідно змінив свій фізичний об'єм і почав розривати скульптуру. Найгірше те що він почав розривати в тих місцях,  де можна вже зараз сказати що  вона, рано чи пізно, розсипеться і впаде. Те, чого я не зʼясував при обстеженні,  в який спосіб Пінзель ставив ці скульптури на парапет, Я зрозумів одне, що  коли ми маємо  під таким кутом закріплені анкера металеві, зачеканені свинцем, Пінзель зачеканював у майстерні. Не на обʼєкті , а.в.майстерні.   Натомість ті деталі які доставляв, він зачеканював  вже безпосередньо тут нагорі. Але я не можу зрозуміти по тих всіх рештках які є на  парапеті, як він їх ставив, Я дивлюся наперід, коли буде прийнято рішення про демонтаж, як зняти скульптуру так,  щоб не пошкодити саму скульптуру і не пошкодити парапет.  Я не знайшов жодного отвору під заливку свинцем під кутом. Є  дуже великий шов поміж скульптурою та парапетом - 25мм, враження таке, що скульптуру ставили на сухо. Але це й мої домисли. Жодного розчину я не побачив. Інше: шви зачеканювалися щирим цементом, який неймовірно міцний, ну і ми бачили цей процес розшарування його.  Треба усвідомити , що цей демонтаж,  який буде,  навіть якщо ми не приймаєм рішення демонтувати лернейська гідру і решта цементу   треба буде зняти, то сам процес  не буде безболісним і щось  буде втрачено

Дірк Брюггеман-Булгаков,. Потрібно робити консервацію на місці - це саме головне! І я думаю., що потрібно робити дослідження відносно солі в камені, яка структура. Потрібно більше знати,  мати чітку картину. Тому, що теперішній стан скульптури .... Треба робити проби. а потім вирішувати що робити.

Любомир Кукіль.  Я також пристаю до тієї думки, що треба все дослідити, але на мій погляд,  що там скульптура  настільки знищена, що залишити її в такому стані, то це злочин. Потрібно досліджувати, хочеться серйозно побачення. Щоб лишити скульптуру тут, треба думати , чи вона буде тут стояти і скільки часу. Я думаю, якщо її навіть відреставрувати зверху, то є процеси, які діють  всередині!  Я стою на думці, що скульптуру потрібно демонтовувати, бо стан її  з кожним роком все гірший і гірший.

Іван Мельник. Перед нами стоїть завдання зберегти цю фігуру автентичну. Важливо де вона буде і на скільки часу  ми хочемо зберегти фігуру- на 5 років, десять, пʼятнадцять. Де вона буде зберігатись. , чи  в залі, чи відреставрована  на дворі.   На  мою думку, все-таки краще її зняти,  але звичайно,  не пошкодивши. Тому в першу чергу треба зробити всі дослідження, і щоб спеціалісти чітко сказали, чи можливо зробити проект на тему чи можливі пошкодження цієї фігури, Якщо можливо зробити всі заходи,  щоб безпечно її зняти,  то я за демонтаж, Але , повторюю, щоб не пошкодити цю фігуру. 

Володимир Бевз. Мені прийшла думка що демонтувати саму скульптуру буде надзвичайно складно і мабуть неможливо тому я би запропонував розглянути такий варіант: зняти скульптури разом з верньою частиною  стовпців балюстради,  це було набагато безболісніше і просто  треба закріпити, зафіксувати так щоб пошкодження при демонтажі були  мінімальні, а вже всі дослідження,  реставрацію можна робити в камеральних умовах. Але важливо, щоб не демонтовувати цей шов. не розривати скульптуру від  верхнього  блоку балюстради , щоб зняти разом. Нагадую, що є рішення  кабінету міністрів, про демонтаж скульптур. Його не відмінив ніхто. 

 Тарас Пасєка. Погоджуюсь з дослідженням і демонтажем. А щоб дослідити, потрібно зняти нашарування. Цементне нашарування, щоб бачити з яких частин складається і тоді можливо по деталях пробувати знімати.  

Лідія Горницька. Давайте ми трошки також будемо звертати увагу на чинне законодавство стосовно таких робіт які ведуться на памʼятці. Памʼятка архітектури,  оздоблена з скульптурою єдине ціле.   На мою думку,  оглядаючи цей залишок, найбільш значний об'єм тої різьби скульптурної, яка є збережена на даному об'єкті руки Пінзеля, мені так здається що ми повинні докласти всіх зусиль щоб все-таки проводити  всі роботи повністю без демонтажу і довести його до такого стану, що вона стояла не  5-10 років, а більше. Є фахівці,  вони повинні сказати які проби, заміри  треба зробити, для того, щоб визначати з технологією та методами, які підходять. На  мою думку, рештки скульптур потрібно демонтовувати, але ту єдину скульптуру, якби була технічна та консерваційна можливість, я би залишила. І друге : технічна сторона, на мою думку, скульптура одягнута на металевий стержень. Я би просила залишити єдину оригінальну скульптуру на місці, законсервувати та відреставрувати її повністю.

Юлія Стріленко. Уявімо, до вас в Бучач, приїжджають туристи,  а ви їм кажете,  ось це стоїть оригінальна скульптура Пінзеля, тому потрібно визначитися чи реставруємо на місці, чи демонтаж.  Для демонтажу краще мати офіційний дозвіл. Потрібно скласти акт по кожному залишку,  що підлягає реставрації.   Я мала дуже великий досвід роботи з досить зруйнованими скульптурами. В минулі роки ми не мали ще таких західноєвропейських технологій. Зараз я дивлюся на цю скульптуру "Геракл, що вбиває лернейську гідру"  і вважаю, якщо потрібно, зробимо пектрографію каменю і чітко визначити його природу,  На  сьогодні є технології укріплення, я буду посилатись на німецькі фірми "Ремерс" і "Kinefarb". Ці матеріали я добре знаю, з ними працювала  і цей об!єм робіт потрібно робити вже зараз. Адже камінь скульптури - це зернистий вапняк. Порода нестійка до вивітрювання.  Камінь дуже побила ерозія,  Я проную, цю скульптуру залишити на місці. Важливо, що в неї велика вага. Тому  можна  ввважати, що вона навіть під своєю вагою може стояти на тому місці. Можливо є стержень.   Я би закріпила її по місцю і не дуже роздувала би ще якісь дослідження.  Камінь відомий, пористий і з ним можна працювати, але, якщо є інші думки, то пропоную її зняти і залишити в музеї, а на ратушу поставити копію.  Але для цього потрібно відповідне рішення.  Технологію, у співраці,   я можу написати.

Ярослав Пелехатий. Стосовно цієї скульптури чи скульптурної композиції моя думка така -  якщо на ній, на місці проводити реставрацію втрачених  елементів, ми  в кінцевому результаті отримуємо копію і при цьому втрачає оригінал Пінзеля, тому що ми його бачити не будемо і ще невідомо як він буде зберігатися під тим нашаруванням тої копії. Моя позиція така: збережену скульптуру демонтувати,  її нікуди не відправляти,  тому що тут планується відкрити музей Пінзеля, і вона буде саме тут в ратуші знаходитися. Саму документацію технологію  демонтажу пропоную розробити Львівській політехніці, з подальшив погодженням в Міністерстві культури України і отриманням дозволу на демонтаж скульптури, А саму скульптуру після демонтажу помістити чи в ратуші, чи в тимчасовій майстерні.  Юлії Миколаївні, доручити зарпікуватися максимальним збереженням, щоб зберегти від подальшого руйнування. Скульптуру виставити в експозиційний зал і це буде автентична, без всяких нашарувань та дороблень витвір Пінзеля. Стосовно інших залишків композицій, виконати так, як передбачали - штучним каменем, який стійкий до сучасних атмосферних опадів, до кислотних дощів і може відтворити синтез архітектури та скульптури, який був колись.    

Юлія Стріленко. Ви пропонуєте законсервувати скульптуру і поставити його  в музей автентичним?

Ярослав Пелехатий. Так, автентичною, на якій не буде ніяких нашарувань.

Юлія Стріленко. Я вас не одразу зрозуміла. А в цьому щось є. Це дійсно є автентичний залишок, Його треба обробити, згідно технології, розчистити від нашарувань. Хочу нагадати, памʼятка вважається памʼяткою тоді, коли в ній є 20 % автентичного матеріалу.

Роман Вільгушинський. Я переконаний, якщо ми будемо демонтовувати скульптуру, навіть з парапетом, ми втратимо її. Моя думка, що скульптуру потрібно на місці законсервувати, якщо є матеріали, технології.  Вона вже настільки знищена ерозією каменю, що рухати нею небезпечно, розвалиться і буде груда каменю. Нічого не відтворювати. Це буде як оригінал, залишки скульптури. 

Любомир Кукіль. Це фантастично, якщо одна скульптура залишиться. Але чи є технології збереження каменя у такому стані, як зараз? 

Іван Мельник. Я зараз почув дві думки, абсолютно протилежні: демонтувати і не демонтувати. В мене запитання . Якщо ми демонтуємо і зробимо  все відповідно консервації та реставрації.   чи  можна (питання до реставраторів) зняти і зробити копію? 

Ярослав Пелехатий. Копію треба зробити  на місці , на ратуші, до демонтажу.

Іван Мельник. Яка гарантія, на скільки років ми законсервуємо оригінальну скульптуру на ратуші?

Юлія Стріленко. Ну ще важливе і візуальне сприйняття.  

Олег Рибчинський. Ми не так багато маємо скульптур Пінзеля.  Коли я оглядав скульптури на ратуші, виникло декілька думок.  Згадаємо, що автентичний шар , це те, що залишається після майстра. Де можна побачити різець, це поверхня. Збережено дуже мало.  І не знаємо наскільки глядач, споглядаючи знизу зможе оцінити красу цієї роботи, коли оригінал буде нагорі. Я не стверджую зараз однозначно, що треба демонтовувати, чи ставити копії , я просто роздумую в голос над теорією реставрації. Ми повинні прийняти рішення. Що нам найцінніше - збережений оригінал, бо я , як практик зі стажем, скажу, що європейські матерали в наших умовах не дуже  добре працюють. Насправді нам треба розвивати технологічну реставрацію, але це інше  питання. Я, як реставратор, якби переді мною ставилося проблема реставрувати на місці і казати , що воно простоїть там 5,  10, 15 років, я не зможу взяти на себе цього зобовʼзання. Тому зараз я пропоную роздумувати, що важливо - зберегти оригінал, щоб у майбутньому  його можна було оцінити, чи отримати щось на горі невідомо що, де ми , практично вже з низу не бачимо авторської поверхні. Авторська поверхня втрачена, вивітрена. І я не міг оцінити всього, бо не було достатньо часу, але ноги були. Ноги скородовані, місцями втрачені пальці. Але немає авторської поверхні. Є тільки окремі місця. То що ми будемо  оцінювати? 

Володимир Бевз.  Я хотів нагадати, на чому ми стоїмо. Реставрація 1988 року. Спеціалісти по реставрації, архітектори були тут. Рішення про демонтаж приймалося на рівні Кабінету міністрів. Висновок був такий, що зберегти на місці неможливо. Неякісний камінь, Прожилки глиняні вертикальні, не горизонтальні на окремих скульптурах. Це рішення продубльовано в ескізному проекті 2006 року. Це є база на якій ми стоїмо. Якщо пропонувати інше, тоді треба пропонувати зміни. Я сам не заперечую, щоб зберегти щось на фасаді, але це рішення спеціалістів по каменю, яке підтримав Кабмін.

Іван Мельник. Пан Олег наголосив що для міста найцінніше: оригінал на ратуші чи в музеї.

Олег Рибчинський. Ні. Нам треба зрозуміти, що для нас найцінніше. Якщо ми говоримо про архітектурний ансамбль, то є практика європейська, світова. Демонтаж. Є приклади Німеччини, Польші, збереження скульптури  в лапідарії, експонування в лапідарії, а копії на обʼєкті.  

Лідія Горницька.  Складається враження, що коли будемо демонтувати, то скульптура не дійде до експонування.  Хто підпишеться під тим, що при демонтажі ми не втратимо все. Оцей момент мене хвилює. Інше. Якщо скульптуру розміщену вгорі, призначену для споглядання знизу, перенести в залу. Тоді це не те сприйняття. Скульптур враховував це. Ці моменти ми маємо зауважувати.   Але якщо дійсно йдеться мова про збереження цінного ансамблю, то є сенс в подальших діях

Іван Мельник. Ну і чи можна зробити копію?

Віктор Гребеньовський. Завтра чи через рік, чи пяʼть - скульптура розвалиться. Якщо зараз з нею нічого не робити, це втрата.  Ми її втрачаємо , кожен день і зберегти її на 5-10 років, можливо має сенс. Але якщо ніхто гарантії не дає, тоді потрібно скульптуру закріпити, законсервувати, одягнути в саркофаг і знімати з ратуші.  Нам з однієї сторони важливий оригінал (який?), але багато людей ні разу скульптуру  не бачили.  А іншій частині байдуже. І тільки мала кількість споглядає скульптуру. Якщо в нас є шанс зберегти її та поставити в експозицію, то треба ним скористатися. 

Володимир Бевз. Я хочу нагадати, що у реставрації відтворення методично заборонено. І саме в рішенні  2006 р. зробили виняток, оскільки  ратушу не можна ділити архітектуру та скульптури. Це ансамбль, моноліт , тому був зроблений виняток і дозволено встановити копії. В тому ж рішенні одночасно було доручено тодішньому міському голові О.Оверко знайти приміщення для залишків скульптур.  

Ярослав Пелехатий. Я ще хочу сказати, що було засідання обласної художньої ради, яка прийняла рішення про відтворення скульптур у штучному камені. 

Віктор Гребеньовський. Відтворення чи копії? 

Ярослав Пелехатий. Копії.

Віктор Гребеньовський. Складається враження, що думки у більшості схиляються до консервації  і демонтажу скульптури Геракла з подальшим встановленням в музейній експозиції?

Ярослав Пелехатий.  Так.

Юлія Стріленко. Але можна і не знімати. А зробити по місцю.  Я ,як технолог вже сказала, що  існують різні матеріали для закріплення каменя. Спеціалісти мають досвід роботи з фірмами  "Ремерс" і "Kinefarb". А коли питають на скільки років... За скульптурою такж, як за будинком потрібно доглядати, в тому числі перевірка та відновлення водовідштовхуючого шару. А ми цього не робимо. 

Любомир Кукіль. Ми кажете правильно, я згідний. Але  в скульптурі наскрізні тріщини!

Юлія Стріленко. Трищини інʼєктуються, це давно вже є. Тут потрібно старанність виконавців, вимагати якісної роботи. Тут потрібно виконувати технологію.

Любомир Кукіль. Ядумаю, що ця скульптура вже нищиться навіть під своєю вагою.

 Юлія Стріленко.  Скульптуру нищить вода, яка просочується зверху, розклинює, вимиває камінь. Першочергова робота це консервація залишків. Зняти цементні залишки 

Дірк.  А солі ? а як забрати з каменя солі?

Юлія Стріленко. А де ви там бачите солі?  Наприклад, стіна . Йде вода по капілярах, потім випаровування через поверхню, вона розчиняється і створюється соляний наліт. А з нашої скульптури солі вимиваються дощами.    

Дірк.  Це винен цемент на скульптурах. І якщо ви закриєте, законсервуєте  скульптуру, то буде ефект вибуху бомби. Треба робити проби!

Любомир Кукіль. Пан Олег також сказав, а якщо ці скульптури поставлені на сухо? В мене пропозиція : всеодно ці скульптури, ці залишки. будемо знімати, так? От взяти і розпочати з залишків скульптури Феміди - чи є там металевий  стержень чи нема.  ]

Ярослав Пелехатий. Погоджуюся. Взнати технологію.   І тоді можна конктретно визначити хід  робіт. 

Роман Вільгушинський. Але консервацію треба зробити, бо тільки рушиш, все розсипеться. 

Любомир Кукіль. Тоді виходить, шо перший крок, це консервація всіх залищків. І починати знімати залишки і тоді  будемо бачити, шо вирішити далі, чи демонтовувати, чи ні. Скульптуру однозначно потрібно консервувати. 

Юлія Стріленко. Отже перший крок - консервація.

Віктор Гребеньовський.  Зараз на камені  є цемент, який скріплює камінь, Чи потрібно відчищати його перед закріпленням, консервацією ?

Юлія Стріленко. Цемент і камінь не люблять одне одного. Поки сухо , то він не шкодить. Це робочий момент скульптора. Це можна закріпити все разом з каменем, там де нема вологи.   

Віктор Гребеньовський.  Нам потрібна технологія, покрокова карта дій, хто може її розробити? 

Юлія Стріленко. Я можу як технолог, але мені потрібно когось в допомогу. Я покажу колегам, щоб вони внесли свої правки, обговоримо і ми всі підпишемо. Нема проблем. Я , як технолог - хімік, підпишу цю технологію  в частині укріплення каменю.  Бо тут дуже складна робота 

Віктор Гребеньовський.  Чи присутні погоджуються з цим, є може якість заперечення, думки?

Ярослав Пелехатий. Я згідний, таким чином треба зробити. 

Віктор Гребеньовський. Для консервації де можна знайти матеріал? Можливо у вас , Тарас?

Юлія Стріленко. Пащак давно працює з "Kinefarb" і я не маю заперечень.  Потрібно почати працювати!

Любомир Кукіль. Золоті слова! 1]

Дірк.  Одне питання. Я проти  "Ременса",  тому що вони сказали, що мають спеціальний розчин для вапняка.  Це була брехня! Брехня! Вони спеціалісти, це правда. 100%  для пісковика, Але вапняк це інше і подумайте про технологію.... 

Юлія Стріленко. Там є нюанси.   Ми просто в своїй практиці іноді давали на вапняк миробили щільність 1/12 рідке скло калійне, а не натрієве, поверхню обробляли, а потім давали закріплювач.  Проблемиу фірми з сумішшю були. але це вони це врахували. Це я знаю.

Любомир Кукіль. Я пропоную  після того, як скульптура закріплена, законсервована, засиліконити її,  потім одягнути її в кожух з матеріалу, як епоксидна смола. Це матеріал, з якого роблять яхти, басейни. З цього матеріалу ми робимо саркофаг для скульптури з ребрами жорсткості і це все зкрутити болтами з гайками. В кінцевому результаті - скульптура буде у захисному саркофазі, як яйце в шкаралупі. Ми такі речі вже робили. 

Ярослав Пелехатий. І тоді демонтовувати?

Любомир Кукіль.  Так. І тоді можна жа  знімати її. Ми одним пострілом вбиваємо два зайці. Оту всю конструкцію з скульптурою всередині ми знімаємо, ставимо на землю, болти розкурчуємо , скульптура окремо,  а форма  - окремо.  Маємо скульптуру і готову форму! 

Ярослав Пелехатий.  Логічно!

Іван Мельник. Пані Юлія готова написати програму консервацію каменя, залишків скульптур. 

Лідія Горницька. Треба уточнити, хто виступає замовником робіт? 

Ярослав Пелехатий. Офіційно замовником виступає управління капітального будівництва Тернопільської ОДА, підрядник "ЛьвівУкрзахідреставрація" інвесторами може  бути хто завгодно, тому, що вони мають дозвіл на виконання робіт і вони мають право. 

Лідія Горницька. Проблема ще в тому, що в останньому кошторисі до коригування, немає того, бо ми тоді не визначилися що ми робимо  і які види робіт закладати, як ми зараз це долучаємо? 

Ярослав Пелехатий. Воно проходить по дефектному акту і робиться додатковий кошторис. 

Лідія Горницька. Це вже буде на наступний етап додано. 

Ярослав Пелехатий. Кошторис може бути один, а етапи роботи з залишкамиі скульптурою різні. 

Віктор Гребеньовський. Отже, у підсумку, пропонується залишки скульптур законскрвувати  та демонтувати. Оригінал скульптури " Геракл вбиває лернейську гідру" законсервувати, зробити саркофаг, домонтувати. Саму скульптуру залишити в експозиції музею, також у  нас ще буде силіконова форма, а дороблена копія  виставляється на ратуші. Чи ви погоджуєтеся? Чи є якісь інші думки, пропозиції?

Іван Мельник. Має бути описана програма

Ярослав Пелехатий. А чого програма?  Технологія.

Іван Мельник.  Перший етап - демонтаж залишок скульптур на ратуші та збереження скульптури І.Пінзеля "Геракл вбиває лернейську гідру". Другий етап - це відтворення оригіналів Пінзеля. Третій -  виготовлення копій.

Олег Рибчинський. Чи прийнято рішення про демонтаж  чи не прийнято? це принципово, бо слово " демонтаж" буде передбачати консервацію. демонтування і перевезення у відповідне примііщення. Чи ми обговорили чи ні? Питання копій це не так актуально зараз ,Бо найактуальніше - це збереження памʼятки. от про що йдеться. Ясно, що якщо не зробивши перших консерваційних робіт, навіть отакі фрагменти не можна демонтовувати, бо вони розсипляться . от що цікаво! Якщо демонтовується пмʼятка, виділено приміщення, воно повинно отримати певний відповідний статус. І кожна памʼятка  повинна бути заінвентаризована і записана у відповідний щоденник, документ, це повинно також фіксуватись. щоб не вийшло зараз так, як з Пінзелем: тут на побвірʼї валяється одна частина. в краєзнавчому музеї інша, там ще десь і ,зрештою, сам феномен демонтажу повинен бути зафіксований.

Лідія Горницька.  Має бути акт передачі юридичний..

Олег Рибчинський. Кому, от про то і йдеться... Хто бере на себе відповідальність, реєструє і вписує? ТОді ми будемо знати, що ті рештки не будуть валятись на подвірʼї, а будуть під дахом. Бо демонтувати  не проблема. Що далі буде з цим? Ми тут переживаємо і боремось , щоб тут не втратилося на памʼятці, а воно птім буде втрачено в позапарканні. Мине почули про те сьогодні, де залишки будуть зберігатись . Я за те, щоб це було правльно і грамотно юридично оформлено, тому що я працюю з музеями і мені по акту віддають памʼятку, я зобовʼязуюсь в такі терміни це зробити, і в кінці терміну ,  віддаю і отримую відповідний документ. Без цією процедури, без цього алгоритму сам демонтаж,  навіть  консерваційні роботи не мають сенсу. 

Віктор Гребеньовський.  Прохання до вас, хто може прописати технологію консервації, виготовлення саркофагу, та демонтажу скульптури "Геракла.."?

Іван Мельник. Я можу прописати, разом з Олегом Рибчинським . 

Олег Рибчинський. Знаючи, наскільки це відбувається довго. в мене є пропозиція: Врятувати те, що є. Поки буде тягянина з міською радою, юридичними аспектами, зробити деревʼяні дашки над рештками скульптур, як це робиться в світі. Так, воно буде різати око , але ми забезпечимо те, шо є від дощових опадів. Бо поки зʼявиться приміщення, поки на це все піде міська рада, це може тривати рік, а вже через рік....знову прийдеться збиратись і знову приймати якесь рішення.  

Протокол вів Віктор Гребеньовський