Дарiя Бабала: «Чоловiки дуже хочуть ласки», * Перекинув рибу двiчi на пательнi i маєш 300 вiдсоткiв рентабельностi. * «Шкiльнi» грошi не забрали, або Хто вирiшить проблему «Бучачлiсу»? * Вiдзначено  140-у  рiчницю  «Просвiти». * Золотий  Потік  знову  визнано  найвпорядкованішим  населеним  пунктом  району. * П’ять  жiнок  циганської  нацiональностi  зайшли  на  подвiр’я  стареньких... * Чи  є  корупція  і  хабарництво  на  Бучаччині? * Контрактник Iгор Медюх: «Українськi солдати тепер не миють посуд i не чистять на кухнi картоплю» * «Мовчи, жiнко, твiй день - 8 березня». * Про заробітчанство у Неаполі з огляду на християнську мораль говорить отець Іван Дуфанець.*

• Дарiя Бабала: «Чоловiки дуже хочуть ласки», або Чому й весiлля забрали з села до мiста...          Село неначе занiмiло... Цi Шевченковi мотиви стосуються нині і  нашого Возилова. З розповiдей знаю, що протягом довгих рокiв на долину бiля Днiстра зi всiх сiл сходилися, аби повеселитися, поспiвати. Грали музики, всi були у гарних строях. А як, вже пiзнiше, спiвали у колгоспi! Тяжко робили, бiдували, нiби i сумно було, бо не платили нiчого, але такi були люди, що хтiли спiвати. Вечорами на вулицi було чути спiваночки.  А тепер - сумота. Ще й весiлля забрали з села до мiста...
• УКРАЇНСЬКИЙ  ВЕКТОР БАРАКА  ОБАМИ – посиляться чи послабнуть пріоритети США щодо нашої країни?
• Перекинув рибу двiчi на пательнi i маєш 300 вiдсоткiв рентабельностi. Нещодавно зайшов пообiдати в один iз приватних закладiв харчування у Бучачi. Коли офiцiант принесла рахунок, найбiльше шокувала цiна смаженої риби: за сто грамiв минтаю довелось викласти 6,50 грн. Нескладнi математичнi пiдрахунки показали, що кiлограм смаженої риби коштує 65 гривень!
• «Шкiльнi» грошi не забрали, або Хто вирiшить проблему «Бучачлiсу»? Чергова сесiя районної ради, що вiдбулася минулого тижня, викликала хвилю дискусiй i суперечок. Попри те, що всi питання попередньо розглядалися на засiданнях вiдповiдних комiсiй, одностайностi щодо деяких з них депутати районного «парламенту» так i не дiйшли. Забiгаючи наперед, слiд сказати, що знову «каменем спотикання» стало комунальне пiдприємство «Бучачлiс», яке рiшенням сесiї кiлька рокiв тому було створене, аби «прилаштувати» кудись лiси колишнiх колгоспiв. Ця структура вже не дiє, але борги по зарплатi залишились чималi. На минулих сесiях приймались рiшення їх погасити з перевиконання бюджету. За 11 мiсяцiв цього року таке перевиконання є, але є й iншi «дiрки», якi треба латати у першу чергу. I найперша - ремонт та  опалення шкiл. Щоб пiдтвердити це, у залу засi-дань прийшли директори навчальних закладiв, з обласної адмiнiстрацiї приїхали начальник управлiння освiти  Iван Запорожан i перший заступник начальника головного фiнуправлiння  Степан Скибляк.
• Вiдзначено  140-у  рiчницю  «Просвiти». Угруднi 1868 року упiтьмi Австро-Угорськоїмперiї з’явився промiнчик свiтла - освiчена й активна iнтелiгенцiя створила у Львовi товариство «Просвiта», аби пiдвести український народ досвiтла знань. Нинi "Просвiта" стоїть на захистi духовних цiнностей - вiри, мови, традицiй, iсторич-ної пам’ятi. I їїзначенняанiтрохи незмалiло.  Такi думки були в учасникiв урочистого зiбрання у районному будинку культури з нагоди 140-річчя «Просвiти».
• Відтепер «Автосервіс-Роні»  -  з європейськими  стандартами. У Бучачi на вул. Галицькiй, 153 (територiя мiжрайбази) з 2004 року дiє пiдприємство «Автосервiс-Ронi», власниками якого є Iгор i Оксана Савчуки. Якiсне обслуговування транспортних засобiв, а вiдтак i збiльшення кількості клiєнтiв, вимагали розширення автомайстернi. Минулого понедiлка вiдбулося освячення новозбудованого сучасного примiщення.
• Золотий  Потік знову  визнано  найвпорядкованішим населеним  пунктом  району.  Вiдбулось чергове засiдання колегiї райдерж-адмiнiстрацiї, на якому розглянуто три питання.
• Утрьох  i  кризу легше  бити. З  кiнцем полiтичної кризи  в  України з’являється  шанс  подолатиекономiчнi  негаразди,  спричиненi  весвiтнiми  катаклiзмами. Щойно прозвучало оголошення про створення нової парламентської коалiцiї у складi Блоку Юлiї Тимошенко, Блоку Литвина та НУ-НС, як Верховна Рада вiдновила дiєздатнiсть - тобто, запрацю-вала, кажучи по-простому. Нарештi дочекалася розгляду законодавцiв цiла низка законопроектiв, якi уряд розробив для пiдтримки громадян України та вiтчизняної економiки в умовах свiтової кризи, найглибшої за останнi 80 рокiв.
• П’ять  жiнок циганської  нацiональностi  зайшли на  подвiр’я  стареньких... Мова йде про випадки, коли жiнки, переважно циганської зовнiшностi, пiд приводом зняття порчi чи iнших шахрайських дiй обдурюють довiрливих громадян. А потрапляють в їхні тенета переважно люди похилого вiку та  юні дiвчата. Спочатку ворожки залякують їх поганою долею. Потiм «рятують», пропонуючи принести з дому золотi вироби або грошi, щоб помолитися на них i вiдвести лихо. Як тiльки цiнностi потрапляють до рук зловмисниць, вони зникають. I тiльки тодi ошуканi жiнки звертаються до мiлiцiї.
• Чи  є  корупція і  хабарництво  на  Бучаччині? Завершується рiк. Яким вiн був для працiвникiв прокуратури? Чи задоволенi вони своєю роботою? Чи виконали тi завдання, якi були поставленi перед ними? Чи збiльшилася кiлькiсть економiчних злочинiв, фактiв корупцiї, хабарництва? Про це у розмовi з прокурором району Анатолiєм ФЕДУНIВИМ.
• Контрактник Iгор Медюх: «Українськi солдати тепер не миють посуд i не чистять на кухнi картоплю» Iгор Медюх з липня цього року служить за контрактом у вiйськовiй частинi А 1915, що розташована в м. Чортковi. Таке рiшення вiн прийняв пiсля того, як закiнчив Бучацький агроколедж i вступив на заочну форму навчання у вуз. Перебуваючи нещодавно у вiдпустцi, юнак завiтав до редакцiї «Нової доби», i ми спiлкувалися з ним про його солдатськi буднi.
• «Мовчи, жiнко, твiй день - 8 березня». Стаття в «Новій добі» вiд 12 грудня 2008 р. «нашого старшого товариша Олексiйовича, який ще молодий душею» «З поганими - красиво, з хорошими - легко. Кого обрати?» мене дуже обурила. Можна сказати: до глибини душi, а чому - зараз обгрунтую.
• Коли  вiд неї  забирали  сина, то  спромоглася  сказати  йому  тiльки: «Дай  цьом»
• «Від  українок я  багато  наслухався про  чоловічий темперамент  італійців...». Про заробітчанство у Неаполі з огляду на християнську мораль говорить отець Іван Дуфанець. Наприкінці листопада українська греко-католицька громада м. Неаполя у своїй церкві, яку їм свого часу надав місцевий кардинал, відзначила 10-річчя з нагоди відправи тут першої Служби Божої українською мовою. В 1998 році до Неаполя приїхав перший український священик отець-доктор Іван Музичко, який організував українську парафію. У Неаполі та його околицях нині живуть та працюють близько 20 тисяч наших заробітчан. Переважно це жінки, які опікуються старенькими італійцями.