Новини

Історія міста

Неписана історія міста Бучача сягає сивої давнини. На Федір-горі під час археологічних розкопок у 1924 році знайдено кам'яні колодкоподібні долота і широкі плоскі тесла із стараннозашліфованою поверхнею. Такий інвентар - типовий для племен культури лінійно-стрічкової кераміки (епоха неоліту, 6-3 тис. до н. е.). На березі Стрипи виявлено також залишки двох поселень ранніх племен трипільської культури та поховання бронзового віку.Перша письмова згадка про Бучач датується 1260 роком. На території міста знаходилось давнєслов'янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до складу Галицько-Волинського князівства. Назва міста походить від архаїчного слова "буча", в значенні корінна вода напровесні, бистрина і глибінь", що досить точно відображає навколишній ландшафт. Наприкінці XIV ст. внаслідок тривалої боротьби між Польщею і Литвою, яка точилася понад 20 років, Східну Галичину, а в її складі й Бучач, загарбали польські феодали. У своій політиці шляхта спиралася на місцевих магнатів, які в XV ст. одержали однакові з нею права. У 1515 році місто отримало магдебурзьке право. 3 1558 року тут двічі на рік проводились ярмарки, а щотижня в четвер - торги. Більшість мешканців Бучача займалась ремеслами та землеробством. Міщани відробляли панщину (3-4 дні на тиждень), сплачували десятину, виконували різні повинності. Під час визвольної війни українського народу 1648-1654р.р. у місті розгорнувся антифеодальний рух. У вересні 1648 р. місцеві жителі допомагали селянсько-козацьким військам оволодіти Бучацьким замком. Не раз під його стінами велися запеклі бої. У 1655 1 1667 роках фортецю намагалися захопити кримські татари, але зазнали невдачі. Відступаючи, вони спалили місто. В 1672 році його окупувала турецька армія, і 18 жовтня договір між Польщею Туреччиною, за яким усе Поділля відійшло під владу турецької Порти. Кордон проходив по Стрипі і поділив місто на дві частини - східну (турецьку) і західну (польську). Польський сейм, що зібрався у квітні наступного року, відмовився ратифікувати цю угоду. Військові дії з Туреччиною продовжувалися. В листопаді 1673р. війська під керівництвом Я. Собєського здобули перемогу над турками під Хотином. Умови Бучацького мирного договору залишились на папері. В 1712 р., після, першого поділу Польщі, Бучач у складі Східної Галичини захопила Австрія (з 1867 р. - Австро-Угорщина). 3 кінця 1809 до 1815 р.р. місто за Шенбдрунським миром належало Росії. Скасування панщини 17 квітня 1848р., сприяло розвиткові капіталістичних відносин, однак не полегшило життя робітників та селян. Селяни і міщани Бучача, які одержали невеликі ділянки землі зобов'язані були сплатити протягом 13 років великий викуп. Прокладення в 1884 р. залізничної лінії Станіслав-Ярмолинці, яка пройшла через Бучач, спричинило до пожвавлення промисловості і торгівлі. На початку Першої світової війни, в серпні- вересні 1914р., південніше Бучача, у межирічні Серету і Стрипи, кипіли запеклі бої. 15 серпня 1914 року російські частини вступили в місто і стояли тут до липня 1917 р. А вже в листопаді1918 року, після розгрому Австро-Угорської імперії, Бучач увійшов до складу ЗУНР. 15 вересня 1920 р. війська Польщі знову окупували Бучач і до вересня 1939 року місто перебувало під владою цієї держави. 17 вересня 1939 року було введено війська Радянського Союзу. 7 липня 1941 р. німецька армія захопила Бучач. За час окупації вона знищили майже 7500 жителівміста і сіл району, 1839 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини, зруйнували 177 будинків, ряд промислових підприємств, приміщення школи та ін. Остаточно місто було визволене 21 липня 1944 р. і почався новий етап у його відбудові та розвитку. Після закінчення військових дій населення краю почало відбудову промислових підприємств, житловогосектора. Вже в серпні-вересні 1944 р. відновили роботу спиртзавод, маслозавод, пром- і харчокомбінати, електростанція, промартілі. У 1955 році на околиці Бучача розгорнулося 6удівництво цукрового заводу, а вже через три роки (у 1958 р.) він запрацював. В 1966 році до ладу стали консервний, ливарно-механічний заводи, а в 1969 р. – лісозавод.

За матеріалами наданими краєзнавчим музеєм тел. 8(035-44) 2-13-60 вул.Галицька,65

Про історію міста на інших сайтах

http://www.butschal.de/herbbutschal/bucz1.htm

http://www.geocities.com/buchachtown/

http://www.ukrmandry.com.ua/index.php?id=174

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87

http://www.zhnyborody.narod.ru/kz/leskiv/leskiv.htm

http://progylka.com.ua/node/174

http://www.zhnyborody.narod.ru/kz/kozak/kozak01.htm

Різдвяний вертеп

18 січня 2008 року в актовому залі приміщення районної ради о 10 годині відбулося св'яткове дійство - Різдвяний вертеп, в якому блрали участь учні Вишнівецької середньоосвітньої школи під керівництвом бр. Я. Чайківського, випускника Люблінської семінарії.

Різдвяні дзвони в Бучачі

Огляд конкурс фольклорних колективів "Різдвяні дзвони"  відбувся 13 січня 2008 року  "

Христос народився – Славімо його! – лунало на майдані Волі в м.Бучачі в неділю, 13 січня. Цього дня відбувся огляд – конкурс фольклорних колективів “ Різдвяні дзвони “.З імпровізованої сцени лунали добре знані та невідомі різдвяні коляди, віншування.

У Бучачі у приміщенні колишнього універмагу відкрилася автостанція

У Бучачі почала діяти нова автостанція. Її облаштували у приміщенні колишнього універмагу. Задіяно й прилеглу територію з боку центру міста.

Для працівників, водіїв та пасажирів тут створено усі зручності. Ініціатор цієї новації - ВАТ “Тернопільавтотранс”. Щодня з автостанції відбуватиметься до 90 відправлень.

За словами генерального директора ВАТ “Тернопільавтотранс” Лілії Бутрин, на Тернопільщині діють 32 автобусні станції, проте лише дві - у Бережанах та Бучачі - вони відповідають сучасним вимогам.