Бучач - Сьогодні

Таємниця підвалів церкви Святої Покрови

Церква була діючою до 1956 року; пізніше гут зробили склад РайСТ. Споруда була понищена. В 1990 році церкву Святої Покрови віддали католицькій громаді. Почався ремонт, впорядкування приміщення. Вірні християни активно взялися до відбудови церкви. В ході робіт з’явились чутки, що в підвалі закопані дзвони. Підвал церкви мав незвичайні розміри: високий насип під ногами і низьке склепіння викликали підозру. Люди взялися щупами шукати дзвони. Відчули порожнечу і почали розкопувати долівку в підвалі... Невдовзі було викопано 148 людських останків, з них багато дитячих.

Ті жертви задзвонили на всю Україну й поза її межі. Хто ті люди? Версії висловлювались різні, та ніхто із влади не хотів займатись пошуком істини. До цих пір імена цих жертв залишаються невідомими.

Але ми знаємо, що це один із результатів страшної чорної роботи московсько-комуністичних катів. А жертви - безвинний люд міста Бучача, інших населених пунктів нашого чи й сусідніх районів. Іх тлінні останки із великими почестями перепоховано в могилу, побудовану біля церкви Святої Покрови. Кілька машин землі з підвалу вивезено на гору „Федір". Ця просякнута кров'ю земля стала основою спорудженої тут символічної могили. А півтори сотні невинних жертв, закопаних московським тираном у підвалах взяла під свій покров свята церква... Так молитва і справедливість перемагають. У 1990 році храм Святої Покрови воскрес. Відновленно після нищення , розтерзання, він широко відкрив двері вірним хритиянам свого міста. Першу службу Божу відправив Владика Ординарій Івано-Франківської єпархії і кир.Павло Василик з священиком Йосипом Морозом, то було 7.01.1990 р.

Синенька Ореста Петрівна
Член Народного Руху з 1990 р.,
Голова товариства “ Меморіал “ ім.В.Стуса