Іван Балюк

Балюк Іван — (народився 15.03.1894р., в с. Трибухівці, загинув  — 27 серпня 1915р., с. Завалів Підгаєцького району) — український поет публіцист, громадський діяч.

1914 року закінчив Бучацьку гімназію, де був головою Драгоманівського гуртка. Учасник націоанального молодіж. руху, член повітового проводу філій «Просвіти», «Січі». У липні   1913 надіслав В. Гнатюкові власні записи народних пісень, коломийок, збірник гаївок, зібраних у Трибухівцях і в Джурині.

10 серпня 1914 року добровольцем вступив до Легіону УСС: вістун,чотар. Пройшов з УСС шлях від Карпат до Дністра і Золотої Липи. Нагороджений 25 квітня 1915 австрійською срібною медаллю.

Брав участь у виданні стрілецького журналу «Шляхи». Листувавсь із СВУ, разом із В. Бобинським, Р. Купчинським, В. Кучабським, І. Іванцем і Л. Гецем випускав стрілецькі рукописні часописи. Загинув у бою з російськими військами. «Стрілецький Календар-Альманах Пресової Кватири У. С. В. в полі на звичайний рік 1917» (Львів, 1917) опублікував шість віршів Б., об'єднаних назвою «Скошений цвіт», його спогади «Під Галичем», «Листи з поля» до С. Ю. Мас-ляка, а також біогр. довідку про Б., вмістив спомини його друзів.

В селі Завалів, де похований Іван Балюк , насипана могила, встановлено хрест.

Додати коментар


Захисний код
Оновити